Дорогі друзі, наша улюблениця ікра оспівана не тільки прозі, в сатьях, рефератах та рекламі, але так само і в поезії. Пропонуємо вашій увазі вірші пов'язані з улюбленими ласощами - ікрою.

Ігор Северянин — Ікра та горілка.

Раніше паюсної икрою ми намазували булки.
Товстим шаром, маслянистим приникала до них ікра,
Без ікри не обходилося пікніка або прогулянки.
Пили ми за осетрину за подругу осетра.
Миколаївська білка, царська красноголовка,
Наша знатна козелка, — що може зрівнятися з нею,
З монопольною російської хлібної?!.. Виливалася в горло вправно...
До неї ікра була закускою краще за всіх і всіх смачніше!
А в срібному папері, березнева, з Ростова,
Лакованим рулетом чаровавшая наш очей!?...
Хіба можливо забути ту, що грезиться готова,
Ту, що наша мова пестила, ту, що горнулась, як атлас!
Як бувало озябнешь, як бувало втомишся,
Як бувало встоскуешь — лише в їдальню ввійдеш:
На глечик кришталевою горілки, на ікру в порцеляні глянеш, —
Відразу весь повеселеешь, потеплеешь, відпочинеш!..

 

ЧОРНА ІКРА

І не жива й не мертва лежить з лагідною усмішкою: Камчатка-Чорна ікра на блюдце поруч з горілкою. Її замовить товстосум, так іноземний гість, коли йому прийде на розум за дружбу випити тост. І чарки вдаряючись в такт зіллються в тонкий звук. І викрікнет в натовпі мудак, що він надійний друг. А руки тягнуться в закусь, ікра в зубах тріщить. В особі оформлена смуток, так солодкість на вустах. Один закінчиться бенкет- за ним прийде інший. Не люблять росіяни прийме, що закликають в бій. І хоч черни від довгих сліз криваві мозолі. Все терплять ,очікуючи мрій від похмурої юдолі. А їх з'їдають як ікру єхидно,нахабно,тупо! Всі продаючи на торгу з безсоромністю повій. Про, РУСЬ, Камчатка-життя моє! Про,якщо б знала Ти, як вспоротого осетра кидають у води...

 

Олександр Балтін - Ікра

Червона ікра. Світлішими рубіна
Колір – прозора крапля на просвіт.
Крапелька-ікринка. А причина
За якої на сьогодні немає
Смаколики на сніданок? Немає грошей.
Ось і вся причина, милий друже.
Немає грошей, значить ти нероба,
Але про те подумати ніколи.
Ложкою зачерпни ікру з банки –
Солона і хороша на смак.
А у житті, що там на вивороті?
Я деколи задуматися боюся.
Бутерброд намазуючи мірно,
Я мрію про... мрію про...
Дорослому мріяти – куди як кепсько,
Утешаешь серці – нічого.
Хто ікри гідний? Хто достойний
Загибель за скверну? За гріхи?

Ніякої, по суті, я не воїн,
І... куди ж заведуть вірші?

 

Червона тобою кохана.
Масти її на блін, гарячий.
Біди хай проходять мимо,
Так під дзвони невдач.
А на масляному тижні
Обійдешся ль без ікри?
Бранець яви я на ділі,
І... які там світи!

Ікра — як міра успіху.
Якщо пройдена віха –
Горілочка на столі,
І ікра.
І в золі
Шукаєш істину знову.
Краще взагалі не шукати.

Ліна Макс - Бутерброд

Прокинувшись рано вранці,
Люблю я червону ікру!
Відкрий
Обідньої часом
Мені банку з червоною ікрою!
А вечері пора прийде —
Намаж ікрою мені бутерброд!

 

Автор невідомий

Не їжте чорну ікру –
Вона для вас надмірність –
Ні в дощ, ні в день, ні в спеку –
Надмірна кількість.

Ти від неї додаси вага,
Сон можеш втратити.
Як наслідок, порушиш секс –
Здоров'я не бачити.

Влаштуй розвантаження в цей день,
А можеш, років на п'ять.
Здоровим будеш, але, як тінь –
Ну, якщо зможеш встати.

Хочу скласти я хвалебну оду,
З мінтаєвої ікрою і маслом бутерброду...
Хліб ми беремо смачний чорний,
На нього кладемо ми сливошное масло.
Питання про смаки, звичайно, спірне,
Але ми не будемо сперечатися, щоб радість не згасла...
Від бурхливої радості тая,(і, звичайно ж ковтаючи слину),
На хліб з масличком кладу ікру минтая!
І що ж далі-то? А далі ось —
Відправимо ка ми смакоту швидше в рот,
І запиваємо солодким-солодким чаєм...
І нехай у нас у всіх буде життя така солодка...